Церква Святого Василія Великого (Житомир)

У 1996 році, після майже 200-літньої перерви, у Житомирі відновила свою діяльність громада Української Греко-Католицької Церкви. Нелегким і довгим був цей шлях, але як тільки трапилась така нагода швиденько згуртувались наші вірні довкола свого пастиря і знову завирувало парафіяльне життя. 2 квітня 1997 року на установчих загальних зборах парафії був прийнятий її статут і подано прохання про реєстрацію громади органами державної влади. 15 вересня цього ж року громаду було зареєстровано Житомирською облдержадміністрацією. Оскільки усі храми Житомира, що мала у власності наша Церква ще до заборони і цілковитого знищення її московськими царями були або знищені або перебудовані, то громаді нічого більше не залишалося як просити допомоги і тимчасового притулку у братів-християн. На це прохання радо відгукнувся лише єпископ Ян Пурвінський, ординарій Києво-Житомирської римо-католицької дієцезії. З цього часу і до лютого 2007 року громада збиралася у костелі святої мучениці Софії.

Під час формування громади до нас навідувалися священики сусідніх парафій, зокрема з міста Бердичева. Тоді на численні прохання парафіян на парафію було призначено настоятеля. За розпорядження преосвященного Василія Медвіта, Екзарха Києво-Вишгородського грамотою від 25 грудня 1998 року отця Віталія Сидорука було призначено адміністратором для вірних УГКЦ у місті Житомирі і околицях.

Тепер було вирішено багато організаційних питань: громада отримала свого настоятеля, при допомозі духовенства Архикатедрального собору святого Юра та Преображенської церкви міста Львова, керівництва Львівської Духовної Семінарії та багатьох інших небайдужих людей вдалося придбати кілька комплектів церковних риз, напрестольне Євангеліє, та інші речі, необхідні для гідного відправлення богослужінь. Увесь час нашу громаду тримав під своєю батьківською опікою наш архіпастир преосвященний єпископ Василій Медвіт. Саме завдяки його старанням громада змогла так багато досягнути та розвинутись у справжню парафію УГКЦ.

Та все ж залишалося невирішеним основне питання. Для повноцінного розвитку та функціонування парафії необхідним є мати свій храм. Після проведення загальних зборів 17 травня 1999 року парафіяни звернулися до Житомирського міського голови з проханням про виділення земельної ділянки під будівництво церкви. Паралельно почали проводити роботи по виконанню проектної документації для будівництва нового храму. Після проведення конкурсу реалізацію цього завдання було доручено Житомирському ТОВ "Портал”. Члени парафії, сповнені віри та оптимізму безнастанно працювали над втіленням цього грандіозного задуму в життя.

Свято Покрову Пресвятої Богородиці принесло в серця житомирських греко-католиків нову радість. 14 жовтня 2000 року преосвященний Василій Медвіт, Екзарх Києво-Вишгородський, освятив ділянку під будівництво нового храму. Ця значна подія додала натхнення для ще більш потужнішої праці усім нашим парафіянам. Таким чином на закінчення 2002 року наша громада мала виділену під будівництво земельну ділянку і повністю готовий робочий проект храму, що пройшов експертизу та усі погодження.

Понеділок, 16 червня 2003 року, коли Церква святкувала день Святого Духа, став для наших вірних днем особливої радості. У цей день відбулося освячення та закладення наріжного каменя нашого храму на честь святого Василія Великого. Це є справді історична подія, бо цей храм, стане першим храмом УГКЦ , який почали будувати на теренах полісся за останні 200 років.

Святкування розпочалися о 10:00 Архієрейською Божественною Літургією у кафедральному костелі м. Житомира. Очолив Службу Божу Його Преосвященство Василій Медвіт, Екзарх Києво-Вишгородський. Для спільної молитви прибули Його Преосвященство Ян Пурвінський, єпископ Києво-Житомирської дієцезіїї Римо-Католицької Церкви, а також духовенство, монахи та монахині, чимало вірних Східного та Західного обрядів із Києва та Бердичева.

Після Служби Божої о 12:30 відбулося освячення наріжного каменя. Чин освячення здійснив Його Преосвященство Василій Медвіт, Екзарх Києво-Вишгородський у співслужінні з владикою Яном Пурвінським та духовенством УГКЦ та у присутності багатьох гостей. По закінченні Преосвященнійший Владика Василій подякував усім, хто намагався наблизити цей день, а також вручив подячні архієрейські грамоти тим хто приклав найбільше зусиль у розбудові житомирської греко-католицької громади та допомагав розпочати будову нового храму.

З цього дня почалося будівництво цокольної частини храму, яка тривала три з половиною роки. У лютому 2007 року ці роботи було майже закінчено, що дало змогу розпочати тут проведення богослужінь.

1 квітня 2007 року, у Квітну неділю, Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах), єпископ-помічник Київської архиєпархії, прибув до Житомира, щоб освятити престол нижнього храму церкви святого Василія Великого. Святкування розпочалося о 10:00 з посвячення престолу та продовжилося архиєрейською Божественною Літургією, яку очолив Владика Богдан. Для спільної молитви прибули також духовенство з Києва та Житомирської області.

Новий храм буде двоповерховим. Нижній храм освячено на честь світлого празника входу Господнього до Єрусалиму. Незабаром на вже збудованому цокольному поверсі розпочнеться будівництво головного храму на честь святителя Василія Великого, а поки що парафія збирається на богослужіння в нижньому храмі.

Після Служби Божої Владика освятив галузки та вділив усім присутнім своє архиєрейське благословення. По закінченні Преосвященний Владика Богдан подякував усім, хто наблизив цей день, а також тим, хто доклав найбільше зусиль у розбудові житомирської греко-католицької громади та допомагав розпочати будову нового храму.

10 листопада Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, освятив іконостас у нихньому храмі.

Тепер перед нами стоїть ще одне, чи не найважче завдання — закінчити будівництво.