Парафія святого священномученика Йосафата (м.Бердичів, Житомирська обл)

Греко-католицька громада Бердичева історично має давнє та глибоке коріння. Складна історія бердичівських земель зберегла в собі пам'ять Берестейської унії (1596), в результаті якої на землях Правобережжя України, церква приймала єдність з Римським престолом. Але вже в другій половині XVІІI ст., переважно з використанням російських військ відбувається нищення унійної метрополії та "повернення" усіх віруючих до Російської православної церкви. Найбільш резонансною подією того часу стало ув’язнення в Бердичеві групи уніатських священиків (1772), які не підкорилися насиллю та відмовилися переходити на московське православ’я. Також слід нагадати, що нині діючі православні храми Бердичева (принаймні, первісні дерев'яні споруди) свого часу будувались як греко-католицькі храми (Свято-Миколаївський собор та Свято-Троїцька церква) та лише згодом були переведені у православ’я.

Нині суспільно-політичні та релігійні складності минулих часів не мають значного впливу на розбудову сучасної греко-католицької громади. Політика керівництва УГКЦ спрямована на те, щоб уникнути міжконфесійних протистоянь та майнових суперечок.

Громада УГКЦ в Бердичеві утворилася 4 грудня 1993 року. Парафія обрала собі за покровителя Святого Йосафата Кунцевича. Першу Службу Божу 9 жовтня 1994 року провів отець Василь Гринишин, який щойно прибув у Бердичів. Служби проводились у будинку по вулиці Жуковського, 24, наданому однією з сімей – членів релігійної громади. Згодом до Бердичева прибув новий священик – отець Петро Дутчак. Він також служив Службу Божу на квартирі.

Підтримка римо-католицького священика Бернарда Міцкевича дозволила вирішити питання щодо місця проведення богослужінь в подальшому – у костьолі Святої Варвари. Перша Служба Божа парафії святого Йосафата в костьолі святої. Варвари була проведена 27 листопада 1994 року. Відслужив цю пам’ятну службу о. Петро Дутчак. З цього часу існувала домовленість з римо-католицькою громадою, згідно якої парафіяни УГКЦ проводили Богослужіння у храмі святої Варвари, до завершення будівництва власного храму, який мали звести в Бердичеві по вулиці Котовського, 19.

У травні 1995 року о. Петро у зв’язку з хворобою виїздить з Бердичева, з цього часу адміністратором громади стає отець Михайло Нагорняк.

На сьогодні адміністратором парафії святого священномученика Йосафата міста Бердичева є ієрей Іван Цихуляк. Він разом з родиною переїхав до міста Бердичева та розпочав пастирське служіння. Отець Іван опікувався також греко-католицькою парфією Святого Миколая в Жежелеві (Козятинський район Вінницької області), Святого Івана Богослова в смт. Великі Коровинці та смт. Вакуленчук (Чуднівський район Житомирської області).

За духовного керівництва о. Івана греко-католицька парафія проводить активні роботи зі створення власного храму у Бердичеві. Так, ще 15 травня 2006 року на засіданні Бердичівської містобудівної ради був розглянутий проект, згідно якого греко-католицький храм пропонували збудувати по вул. Леніна, 95. Планувалось, що церква матиме один центральний купол, а розмір церкви становитиме 11×15 метрів. Та місце, де планується звести храм, – низина. В зв’язку з цим громада вимушена була відмовитись від своїх планів.

У 2008 році громада отримала земельну ділянку для спорудження храму по вулиці Котовського, 19. Цього ж року на місці спорудження храму встановлено Хрест. Але будівельні роботи тривалий час не проводились.

27 квітня 2012 року відбулась містобудівна рада, на якій розглянули ескізний проект нового храму. Храм виконаний у класичному візантійському стилі з центральним купольним склепінням та чотирма сигнатурками. Споруда має розмір 16×14 метрів та одночасно має вміщувати до 250 чоловік. Але доки будуватиметься головна споруда, парафіяни будуть проводити служіння в дерев’яній капличці – її звели у першу чергу позаду майбутнього храму.

13 листопада 2012 року у будівництві дерев'яної каплиці відбувся один із найважливіших етапів – цього дня було піднято та встановлено на чільне місце купол церкви.

Освячено новий храм 5 жовтня 2014 року преосвященійшим Владикою Йосифом Міляном, єпископом-помічником Київської Архиєпархії.