Церква Перенесення мощів святого Миколая (с. Фрага, Івано-Франківська обл.)

Передмістя Підкаменя — Фрага, вперше письмово згадується в 1460 р. Згідно з архівними даними, до 1541 р. Фрага була містечком. Тепер це село на Івано-Франківщині, розташоване на відстані 54 км від Львова. З 1947 р. воно називалося Ягодівка, але 1993 р. йому повернули давню назву.

Cело Фрага зажило слави відпустового місця у другій половині XVII ст. Перша дерев’яна церква (згадується в історичних джерелах 1573 р.), яка стояла на високій горі,
що зветься Скала, згоріла за часів Богдана Хмельницького.
Дивом врятувалася лише ікона Пресвятої Богородиці, написана на полотні: ця святиня подібна до Белзької (тепер Ченстоховської). На місці спаленої церкви було збудовано невеличку греко-католицьку капличку і поміщено туди ікону, до якої побожні люди зверталися з молитвами. Із поширенням розголосу про чудотворні властивості ікони її, за наказом польського магната гетьмана Станіслава Яна Яблоноського, у 1732 р. було перенесено до костелу бернардинського монастиря, а після його ліквідації у 1790 р. перенесено аж до костелу в Бережанах (Тернопільська обл.). Українське населення Фраги, очолюване місцевим парохом Тодором Сціловським і підтримане власником села графом Віктором Баворовським, чинило спротив перенесенню ікони до Бережан, та все було марно. Розповідають, що коли монахи забрали ікону з села, люди ще два місяці бачили образ у сяйві над горою, де потім забило джерело.
У 1942 р. скалу підірвали німецькі солдати, джерело було знищено. Та потім цілюще джерело з’явилося на протилежному боці гори і досі оздоровлює людей. Недавно зафіксовано два значних випадки зцілення водою з цього джерела — одна жінка позбулася раку шкіри, іншій відновився втрачений зір.
На початку ХХ ст., у 1904 р., ікона повернулася разом із бернардинцями до Фраги. Під час Другої світової війни монастир і костел були повністю зруйновані. Однак ікона Пресвятої Богородиці знову чудом вціліла. Селяни знайшли її на руїнах костелу зовсім непошкодженою. 28 серпня 1944 р. реліквія повернулася на своє заповітне місце — у збудовану в 1933 р. греко-католицьку церкву Перенесення мощів святого Миколая, де вона творить чудо і нині. Особливу опіку відчувають молоді сім’ї.