Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Львів)

Львівська церква Різдва Пресвятої Богородиці — одна з найбільших парафій України. Згідно з опитуваннями, проведеними на початку 2005 р., її парафіянами вважають себе близько 10 тис. греко-католиків, мешканців Сихова (великого житлового масиву Львова).
Історія цієї парафії розпочалася 17 квітня 1990 р., у Світлий вівторок великого свята Христового Воскресіння, коли єпископ Филимон (Курчаба) у присутності близько десятитисячної громади вірних посвятив камінь під будівництво нової церкви неподалік кінотеатру ім. Олександра Довженка.
Відтоді упродовж півтора року перший настоятель церкви о. Василь Вороновський, ієромонах Студійського уставу, відправляв Богослужіння для вірних біля місця посвяченого каменю, на престолі під нетривким покриттям. Тим часом за кошти, зібрані в громаді, розпочалося будівництво каплички, і вже 21 вересня 1991 р., на храмовий празник Різдва Пресвятої Богородиці, у ній було відслужено святкову Літургію.
Нова велична святиня у центрі Сихова споруджена за проектом канадського українця, відомого архітектора Радислава Жука. Її будівництво тривало упродовж 1995–2000 р. Посвячення храму Різдва Пресвятої Богородиці здійснив 8 жовтня 2000 р. владика Любомир (Гузар), тоді єпископ-помічник Львівський.
26 червня 2001 р. біля новозбудованого храму Різдва Пресвятої Богородиці відбулася знаменна подія в історії УГКЦ — зустріч Папи Римського Івана Павла ІІ з молоддю, в якій взяло участь близько півмільйона людей. Відтоді площа біля храму Різдва Пресвятої Богородиці стала носити ім’я Римського Архиєрея — площа ім. Івана Павла ІІ. Тут часто відбуваються різного роду масові зустрічі вірних, зокрема проходив фестиваль «Пісня серця» (2002 р.) та Євхаристійний Собор УГКЦ (2005 р.). У річницю знаменного візиту біля церкви було відкрито бронзовий пам’ятник Римському Архиєрею, а в 2007 р. на цьому місці посаджено парк ім. Івана Павла ІІ.
В 2001 р. в житті громади храму Різдва Пресвятої богородиці відбулася ще одна важлива подія: з Абезі (північ Росії, Республіка Комі) стараннями пароха храму о. Ореста Фредини були перевезені мощі єпископапомічника Перемишльської єпархії УГКЦ, блаженного новомученика Григорія (Лакоти). Цей єпископ відбув десять років каторги у Воркутинських таборах і за свою людяність та смиренність був названий каторжанами ангелом у людському тілі.
Крім останків блаженного Григорія (Лакоти), у храмі Різдва Пресвятої Богородиці є частинки мощів святих Йосафата і Пантелеймона.