Церква Успіння Пресвятої Богородиці (м. Варшава, Польща)

Парафія діє при василіянському монастирі у Варшаві. Своє існування вона започаткувала в 1721 році, коли було споруджено монастир при вулиці “Подвалє”. У 1784 році парафія разом з Василіянами була перенесена до нової церкви при вул. Мйодовій 16, де вона діє дотепер. Існування парафії було призупинено в 1875 році, коли царський уряд цілковито зліквідував Греко-католицьку Церкву на території Російської імперії.

Заходи з метою відновлення душпастирства для Східних Католиків у Варшаві було прийнято після закінчення першої світової війни в роках 1918 (о. Гавриїл Фурман, ЧСВВ, а після його смерті о. Платонід Філяс ЧСВВ) і 1919 (о. Йосафат Жан ЧСВВ), але ці обидві спроби в остаточному результаті були безуспішними. Лише у 1930-их роках вдалося Василіянам привернути в монастирській церкві Богослуження у Східному обряді. Однак офіційне відновлення діяльності парафії відбулося щойно в 1938 році.

Парафія існувала майже безперервно також під час другої світової війни, але в часі Варшавського повстання була знищена церква. Після війни Василіяни спромоглися відбудувати монастирський комплекс, але комуністична влада не дозволила відновити відправу Богослужінь у східному обряді. У тому часі служилися Богослуження в латинському обряді, а щойно від 1957 року почалися відправи в східному обряді

Монастирська церква, яка є також парафіяльною, була споруджена в роках 1781-1784. Автором архітектурного проекту був Домінік Мерліні. У первісному вигляді церква не мала іконостасу, який появився щойно в XIX столітті. У міжвоєнному періоді іконостас було розібрано, а відтак знищено. У 1991 році в церкві було виконано новий іконостас, в якому, між іншими, знайшлися два образи Б. Домбровського (Ісус Христос, Богородиця).

Прикрасою храму є також три монументальні образи Франціска Смуглевіча, (Успення Пресв. Богородиці, Св. Василій Великий та Св. Онуфрій), які автор намалював спеціально для цієї церкви.