Архикатедральний собор Святого Івана Хрестителя (Перемишль, Польща)

Княжий Перемишль — столиця найстарішого українського єпископства східного обряду в Галичині й нині — осідок митрополита Перемишльсько-Варшавського. Перші церкви постали в місті ще в часи місійної діяльності учнів Кирила й Методія в ІХ столітті.

За багатовікову історію Перемишльського єпископства функціонувало кілька катедральних святинь. Найстарішою була мурована церква Святого Івана Хрестителя на Замковій горі, побудована князем Володарем Ростиславичем 1124 року, яка проіснувала до ХVІ століття. Відтоді функції катедри виконували різні храми, аж поки наприкінці ХVІІІ століття українцям не передали костел Святої Терези. Ця катедра була власністю Перемишльської дієцезії аж до 1946 року — до моменту знищення УГКЦ й арешту єпископа Йосафата Коциловського.

На початку 90-х після виходу Церкви з підпілля Папа Іван Павло ІІ передав для катедри Греко-Католицької Церкви колишній єзуїтський костел, який назвали Собором Святого Івана Хрестителя. Першим його парохом став отець митрат Теодор Майкович — згодом перший владика Вроцлавсько-Ґданської єпархії.
У 1993 році соборові було подаровано старовинний іконостас ХVII століття з Любачева, який реставрували й пристосували до розмірів храму.
Після утворення в 1996 році греко-католицької митрополії в Польщі, коли митрополитом став архиєпископ Іван Мартиняк, катедра була піднесена до гідності Архикатедрального собору. Тоді ж було здійснено ґрунтовний ремонт храму.

У 2001–2002 роках поруч із храмом побудували дзвіницю з двома старовинними й одним новим дзвоном. У порталі дзвіниці помістили відновлені постаті святих Ольги й Володимира з давньої катедри. Звідти також перенесли останки перемишльських владик Максиміляна Рилла та Івана Снігурського.

Нині в храмі зберігається чимало давніх реліквій. Зокрема чудотворні ікони Святого Миколая та Богородиці з Кальварії Пацлавської, мощі пратулинських мучеників, митра блаженного Йосафата Коциловського, рука й омофор святого Йосафата, частка Животворящого хреста, а також трон владики Костянтина Чеховича.