Церква Успіння Пресвятої Богородиці (смт. Козова, Тернопільська область)

У Козівському деканаті в селищі Козова, у якому проживає близько 9 тисяч осіб, за 35 км. від Тернополя, знаходиться парафія Успіння Пресвятої Богородиці. До парафії належить близько 3 тисяч осіб. Перша відома згадка про парафію і дерев`яний храм з 1609 року. Сучасний храм збудовано у 1885 році громадою на чолі з о. Павлом Свистуном та освячено 23 вересня 1894 року митрополитом Сильвестром Сембратовичем. Ім`я архітектора невідоме, але відомо що він був євреєм та забравши значну суму грошей та креслення для будівництва храму втік невідомо куди, і люди завершували будову по пам’яті та за гроші громади. Історія зберегла у митрополичій подячній грамоті ім’я жертводавця престолу Григорія Колодія. Також, відомо що вперше церква повністю була розмальована відомим художником Теофілом Копистинським.

Про діяльність парафії є згадки у візатиційних книгах (Ркл-11 та Ркл-21) Львівської єпархії що у НМЛ від 1699 року, коли освятили новий дерев’яний храм, у якому з 1709 року служив протопресвітер Яків Дідицький. Також, Успенська Козівська парафія згадується у списку парафій які прийняли Унію у 1700 році за єпископа Йосипа Шумлянського.

Фактично всю свою історію парафія Успіння була греко-католицькою, окрім періоду з 1946 по 1990 роки, коли храм захопила Російська православна церква. Також, під час І Світової війни російські війська перетворили храм на шпиталь, а потім використовували його як табір для полонених. Парафію візитували єпископи: Андрей Шептицький, Никита Будка, Михаїл Сабрига. На парафії служили: Яків Дідицький, Стефан Дідицький, Василь Літинський, о. Августин Дольницький, о. Атаназій Крушельницький, о. Кирило Лукасевич, о. декан Павло Свистун, у ХХ столітті до 1946 року: о. Семен Іванчук, о. Євген Мацелюх, о. Теофіл Бемко, о. Іван Чарторийський (швагро о. Андрія Бандери), якого НКВДисти мордували і сильно побили, щоб прийняв казене православ’я, але він не зрікся віри і ще 6 років по цьому лежав паралізований померши у 1952 році смертю ісповідника.

З відродженням УГКЦ у 1990 році відновленою Козівською парафією опікувалися священики: о. м. Василь Семенюк (1990), о. м. Дмитро Долішняк (1990-2004), о. Євген Бойко (2004-2007), о. Михайло Забанджала (з 2003) та о. Василь Баглей (з 2012; сотрудник).

На парафії є мощі св. Івана Віанея, св. Йосафата, св. Хосемарії Ескріви та ікона Богородиці (ХVII століття).

Біля храму знаходиться сквер та найбільший, на даний час в Україні, пам’ятник на честь Небесної сотні.

При парафії діють такі спільноти: Вівтарна дружина, Марійська дружина, Апостольство молитви, Матері в молитві, Параманне братство, спільнота інвалідів та приятелів «Силоам», харизматична спільнота св. Михаїла.